Сучасні методи лікування раку молочної залози

Рак молочної залози — щороку з цим діагнозом стикаються мільйони жінок, хвороба викликає не лише фізичні, а й психологічні страждання. Проте завдяки сучасним медичним досягненням шанси на одужання суттєво зростають. У цій статті ми розглянемо найсучасніші методи, їх ефективність та перспективи.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання залишається одним з основних методів лікування раку молочної залози. Залежно від стадії та типу пухлини, лікарі можуть обирати різні хірургічні підходи.

Лампектомія

Лампектомія — це операція, під час якої видаляється лише пухлина і невелика частина прилеглих тканин. Вона зазвичай рекомендується на ранніх стадіях, коли новоутворення невелике і хвороба не поширилася на лімфатичні вузли або інші частини тіла.

Основні показання для проведення лампектомії:

• Ранні стадії хвороби (I або II), коли пухлина менше ніж 5 см і немає ознак поширення за межі молочної залози.
• Неінвазивне новоутворення (дуктальна (протокова) карцинома in situ (DCIS)), у випадках, коли воно не поширилося за межі протоків.

Зазвичай після лампектомії для знищення залишкових ракових клітин призначається променева терапія. Дослідження показують, що у пацієнток, які пройшли таке комбіноване лікування, ризик рецидиву не перевершує ризик після мастектомії. При цьому вдається зберегти більшу частину груді, що важливо для естетики та психологічного комфорту пацієнтки. Однак, щоб уникнути рецидиву хвороби або вчасно виявити нові утворення, після такої операції пацієнткам необхідно уважно стежити за станом здоров’я і регулярно проходити обстеження.

Мастектомія

Видалення молочної залози

Мастектомія — це операція, яка передбачає видалення всієї молочної залози або обох залоз з метою лікування чи профілактики онкопатології. Ця операція є радикальним методом боротьби з хворобою. Вона рекомендована у таких випадках:

1. Рак грудей на пізніх стадіях— коли пухлина досить велика або поширилася на інші частини молочної залози.
2. Множинні пухлини — якщо є декілька утворень в різних частинах залози.
3. При рецидиві після попередньої променевої або органозбережної терапії.
4. Профілактична мастектомія — для жінок з високим ризиком розвитку патології через генетичні мутації (BRCA1, BRCA2) або спадковий фактор.
5. Коли пацієнтки не можуть отримати променеву терапію — наприклад, через інші медичні протипоказання.

Наразі застосовується кілька типів мастектомії. Вибір залежить від стадії хвороби, розміру пухлини та індивідуальних особливостей пацієнтки. Мастектомія може бути:

• Проста (тотальна). Передбачає видалення всієї залози, включно з соском, але без видалення лімфатичних вузлів під пахвою. Цей тип часто використовується при профілактичних операціях.
• Радикальна. Під час втручання видаляються залоза, лімфатичні вузли в пахвовій ділянці та грудні м’язи. Це більш агресивна форма операції, вона використовується рідко, зазвичай у випадках, коли патологічний процес поширився на м’язи або вузли.
• Модифікована радикальна — менш радикальний варіант, при якому видаляються вся залоза та деякі лімфатичні вузли під пахвою, але зберігаються грудні м’язи. Це найпоширеніший тип операції при лікуванні інвазивного раку.
• Підшкірна (шкірозберігаюча). Видаляється молочна залоза, але зберігається шкіра грудей і, у деяких випадках, сосок. Така операція дає можливість проведення негайної реконструкції грудей.

Хірургічне втручання робиться під загальним наркозом. Залежно від складності випадку та типу операції воно може тривати від 1 до 3 годин. Часто після мастектомії проводять реконструкцію молочної залози, яка може бути як одномоментною, так і відтермінованою. Згодом при потребі призначають хіміотерапію, гормональну чи променеву терапію.

Довгострокові перспективи залежатимуть від багатьох факторів: стадії захворювання на момент діагностики, типу раку, його агресивності та відповіді на лікування. Контролювати розвиток онкологічного процесу допомагають регулярні медичні обстеження та спостереження за здоров’ям.

Біопсія сигнального лімфовузла

Під час операції лікарі також можуть видаляти сигнальні лімфовузли — перші лімфатичні вузли, в які можуть поширитися ракові клітини. Якщо біопсія цих лімфовузлів показує наявність метастазів, може бути необхідна додаткова операція по видалення більшої кількості лімфовузлів. Це знизить швидкість поширення хвороби.

 Променева терапія

Застосування лінійного прискорювача для лікування раку грудей

Променева терапія є ефективним методом лікування раку молочної залози, вона часто застосовується після хірургічного втручання. Її мета — знищити ракові клітини, що залишилися після операції, і зменшити ризик рецидиву.

Види променевої терапії:

• Зовнішня. Найпоширеніший метод, при якому зовнішні джерела випромінювання направляються на область розташування утворення. Зазвичай процедура триває кілька хвилин і проводиться протягом кількох тижнів.
• Брахітерапія. Радіоактивні матеріали вводять безпосередньо у пухлину або поруч з нею. Цей метод може бути менш тривалим за часом, ніж зовнішня терапія, але застосовується лише у певних випадках.

Променева терапія допомагає значно знизити ризик повторного розвитку раку, особливо після лампектомії. Вона також може використовуватися для зменшення розмірів пухлини перед операцією або для полегшення симптомів на пізніх стадіях захворювання.

Хіміотерапія

Це системний метод терапії, який впливає на ракові клітини у всьому організмі. Для досягнення максимального ефекту він часто використовується у комбінації з іншими методами лікування для досягнення максимального ефекту.

Коли застосовують хіміотерапію:

• Після хірургії, щоб знищити залишкові ракові клітини (ад’ювантна хіміотерапія).
• Перед операцією для зменшення розмірів новоутворень (неоад’ювантна хіміотерапія).
• На пізніх стадіях для контролю поширення хвороби.

Хіміотерапія зазвичай застосовується у вигляді курсів, під час яких пацієнт отримує препарати через ін’єкції або таблетки. Оскільки дія розповсюджується на всі клітини організму, що швидко діляться, хіміотерапія може викликати низку побічних ефектів, таких як випадіння волосся, нудота, втома, зниження імунітету тощо. Однак сучасні протоколи дозволяють зменшити негативний вплив на організм і полегшити процес лікування.

Гормональна терапія

Гормональна терапія — метод, який застосовується у випадках гормонозалежних новоутворень, коли вони мають рецептори до естрогену або прогестерону. Тобто терапія спрямована на блокування дії гормонів, що сприяють росту пухлини.

Основні види гормональної терапії:

• Інгібітори ароматази — препарати, які знижують рівень естрогену в організмі. Вони зазвичай призначаються жінкам після менопаузи.
• Тамоксифен — блокує рецептори естрогену в клітинах молочної залози. Тамоксифен може призначатися як до, так і після менопаузи.

Гормональна терапія зазвичай призначається на тривалий термін (до 5-10 років) і є ефективною у запобіганні рецидиву захворювання.

Таргетна  терапія

Метод лікування, який діє лише на клітини пухлини

Таргетна терапія — це інноваційний метод лікування, який спрямований на конкретні молекули, що сприяють росту пухлини. Цей метод є більш точним і має менше побічних ефектів порівняно з хіміотерапією, оскільки він впливає лише на клітини пухлин, не пошкоджуючи здорові тканини. Це дуже потужний інструмент у боротьбі з раком молочної залози, особливо на пізніх стадіях або при рецидивах.

Наразі пацієнтам доступні препарати HER2-таргетної терапії та інгібітори CDK4/6.

HER2-таргетна терапія

Це тип лікування, спрямований на блокування білка-рецептора HER2 (гуманізований рецептор епідермального фактора росту 2-го типу), рівень якого посилюється при деяких видах утворень. HER2-позитивний рак характеризується агресивним ростом і розширенням клітин, що робить його більш небезпечним.

Основні препарати, що застосовуються в HER2-таргетній терапії:

1. Трастузумаб (Герцептин) — моноклональне антитіло, яке зв’язується з HER2-рецептором і блокує його активацію, а також залучає імунну систему для знищення ракових клітин.
2. Пертузумаб — інше антитіло, що діє в комбінації з трастузумабом, блокуючи інші частини HER2 і підвищуючи ефективність терапії.
3. Тукатініб — інгібітор HER2, який перешкоджає передачі сигналу в клітину, що стимулює її ріст.
4. Трастузумаб-емтансин (Т-ДМ1) — принципово новий препарат, до складу якого входять трастузумаб та емтанзин. Завдяки трастузумабу лики досягають HER2-позитивної пухлинної клітини та зв’язуються з HER2-рецептором. Після чого відбувається звільнення емтанзину — токсичного агента, який пригнічує ділення пухлинної клітини і приводить до її загибелі. При цьому  здорові клітини лишаються не пошкодженими.

HER2-таргетна терапія значно покращує результати лікування HER2-позитивного раку грудей, знижує рецидиви та підвищує виживаність. Вона активно досліджується і використовується в різних схемах лікування, входить в ад’ювантну (після хірургічного втручання) та неоад’ювантну (перед операцією) терапію.

Інгібітори CDK4/6

Інгібітори CDK4/6 (циклічно залежних кіназ 4 і 6) — це клас лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні деяких типів пухлин. Вони блокують ферменти CDK4 і CDK6, які відіграють ключову роль у регуляції клітинного циклу, тобто процесу, під час якого клітини діляться і ростуть. Пригнічуючи активність CDK4 і CDK6, інгібітори уповільнюють або навіть зупиняють ріст ракових клітин, дозволяючи зменшити розміри пухлин і уповільнити розвиток захворювання.

Серед відомих інгібіторів CDK4/6 — палбоцикліб, рибоцикліб і абемасикліб. Зазвичай ці препарати у комбінації з гормональною терапією застосовують для лікування гормонозалежного раку молочної залози у пацієнток, які знаходяться в постменопаузі або мають певні типи пухлин.

Імунотерапія

Імунотерапія — це сучасний підхід, спрямований на стимулювання імунної системи організму для боротьби з раковими клітинами. Вона використовує ліки, які допомагають імунним клітинам розпізнавати та атакувати пухлину. Хоча імунотерапія активно використовується для лікування меланоми або карциноми легенів, її застосування для лікування раку молочної залози наразі обмежено.

В деяких випадках можуть застосовуватися:

• Інгібітори контрольних точок імунної відповіді. Ці препарати блокують сигнали, які дозволяють раковим клітинам уникати імунної атаки. Найвідомішими прикладами є інгібітори PD-1 (програмованої клітинної смерті) або PD-L1 (ліганду для PD-1). У 2019 році FDA схвалило застосування препарату атезолізумаб у поєднанні з хіміотерапією для лікування тричі негативного раку молочної залози (TNBC) — агресивної форми захворювання, яка зазвичай погано піддається гормональній або таргетній терапії.
• Терапія на основі CAR-T клітин — метод, при якому власні Т-клітини пацієнта модифікуються поза організмом для того, щоб розпізнавати й атакувати пухлину. Лікування на основі CAR-T клітин – метод, при якому власні Т-клітини пацієнта модифікуються поза організмом для того, щоб розпізнавати та атакувати пухлину. Цей метод боротьби з раком молочної залози поки що знаходиться на стадії клінічних випробувань, але він вважається дуже перспективним.
• Вакцинації — імунні вакцини спрямовані на підвищення імунної відповіді на ракові антигени. Хоча вакцини проти раку молочної залози ще проходять випробування, вони можуть виявитися корисними для пацієнтів з певними типами пухлин або для профілактики рецидивів.

Це досить перспективний напрям, особливо для агресивних форм захворювання. Однак кожен випадок є унікальним, і вибір підходу має здійснюватися відповідно до індивідуальних характеристик пухлини та загального стану здоров’я пацієнта.